Усатово — место «рождения» одесских биндюжников

«На території села на початку 20 ст. було відкрито археологічну культуру, котра увійшла до всіх підручників з археології Світу під назвою Усатівська.

Село було засноване в середині 18 ст. українськими козаками, котрі не хотіли жити під владою московської імперії чи Речі Посполитої. Таку назву село отримало від прозвища, а може й прізвища одного з першопоселенців — отамана Вуса, чи Уса.

У ті часи землі Єдисанської (Очаківської) орди ще мали назву Ханська Україна чи Ханщина (Ганщина) через велику кількість осілого українського та молдавського населення, котре жило у відносному мирі з єдисанцями і османами, займаючись ремісництвом, торгівлею, скотарством, рибальством, видобутком солі на Куяльницьких лиманах.

А з відвоюванням Хаджибею у османів у 1789 році, Усатове стало одним з центрів видобутку цінного будівельного матеріалу — каменю черепашнику, з якого відбудовувалась все 19 та 20 ст. Одеса.

Саме звідси пішла традиція випилювати кам’яні намогильні козацькі хрести, яких і досі дуже багато збереглось на старих кладовищах Південної України, і зокрема, в самому селі. Саме тут з’явились і перші одеські біндюжники, які доставляли камінь до будівельних майданчиків Одеси, овіяні славою за свій незалежний та волелюбний характер у багатьох одеських переказах та легендах».

Фото: Facebook Сергея Гуцалюка