«Чесним чиновникам має бути комфортно жити»

Українська громадськість уже звикла до інформації про майнові розкоші народних обранців. Вони будують котеджі, купують дорогі автівки і при цьому «на повну» використовують депутатські пільги: безкоштовне лікування в елітному медичному закладі, перельоти, орендовані квартири та готелі… Дехто навіть за умови багатомільйонних прибутків, отримує матеріальну допомогу від держави. Вiдомий одеський громадський дiяч розповiв ношому виданню про те, наскільки дiюча система виправдана і до чого ми маємо прагнути.

Андрій Юсов, громадський діяч

У нас демократична країна і майнового цензу для проходження до влади немає. І чиновник, як будь-який найманий працівник, має отримувати платню за роботу, яку виконує. На жаль, ця платня не завжди дозволяє гідно жити і відмовлятися від різного рівня спокус. Тому існує ряд додаткових заохочень: пільги, безкоштовні перельоти, матеріальна допомога та інше. З точки зору закону, кожен народний обранець має на це право. І те, як він розпоряджається своєю зарплатою чи матдопомогою, – його особиста справа. Я лише маю надію, що ті депутати, які мають високі прибутки, використають свої депутатські виплати на благодійність.
Мене як виборця мало цікавлять депутатські статки. В сесійній залі немає мільйонерів, бізнесменів та лобістів — там тільки слуги народу, яких взяли на роботу, тому й оплата їхньої праці має бути рівною. Тобто ми не можемо відмінити платню тим, хто має успішний бізнес, бо депутатство — це не благодійність і не волонтерська діяльність, а робота.

Нагадаю, що у популістському запалі депутати-мільйонери ініціювали пониження депутатської платні у Верховній Раді. Якщо раніше народні обранці отримували 16 тисяч гривень, то сьогодні шість. Звичайно, для таких людей як Арсеній Яценюк, Ігор Палиця шість або 16 тисяч гривень — не є принциповим питанням. Але депутатам, які живуть винятково на платню важливо мати змогу забезпечити свою родину. У них немає можливості нехтувати зарплатою, матеріальною допомогою та пільгами.

Ні для кого не секрет, що система потребує глибокого реформування. Ми уже маємо приклад Польщі та Грузії. Тож перевірений рецепт — це скорочення апарату чиновників та правоохоронних органів і, як результат, підвищення рівня оплати праці. Наголошую, що платня має бути адекватною сьогоденню, інакше на ці посади ніхто не буде іти «просто так». Крім того, реформи будуть недієвими без громадсьокого контролю. Ми вже бачимо, що закон «Про доступ до публічної інформації» проштовхнув Україну на крок уперед. Але наша мета — це система, за якої чесним чиновникам буде жити комфортно і вони матимуть змогу пишатися своїм способом життя, а для депутатів старої формації ставатиме все більш некомфортно.

Автор: Анна Мячина